Видіння. Дін Рей Кунц

— У мене зараз виникло таке почуття, якого, я думала, не виникне у мене ніколи. — Яке? — Я боюся тебе, Максе.

Америка розбестилася за останні два десятиліття. З кожним днем читачі виявляють дедалі більший інтерес до особистих трагедій. Тоді було не так: двадцять чотири роки тому в американців ще зберігалася якась повага до приватного життя.

— Ніколи не любив собак, — сказав Лоу. — Вони дуже залежні. — Вони чудові, — відгукнулася Мері. — І ніколи не любив котів. — Чому? — запитав Макс. — Вони дуже незалежні.

— А знаєш, якою машиною я хотів би бути сьогодні ввечері? Він указав на розмальовану різними лампочками машину, що стояла в дальньому кутку приміщення. — Так, так, музичною машиною. І, які б кнопки не натискали відвідувачі, я б виконував тільки любовні пісні, і тільки для тебе. — О, Максе, це надто солодко. — Але тобі це подобається. — Подобається. До того ж, я жінка, яка проливає потоки сліз на будь-якому хоч трохи сумному фільмі.

— Якщо Господь Бог нагородив мене даром всевидющого ока, біса забирай, тоді я повинна володіти й божественною силою теж! Я повинна володіти здатністю кинутися в погоню в потрібний момент і відшукати людину, за якою ми стежимо. Я повинна володіти силою змусити її серце, перш ніж воно розірветься, стиснутися від страху перед цією силою. Але я не Бог. Я навіть не якийсь досконалий механізм. Я ніби половина радіоустановки: я можу тільки приймати, але не можу передавати. На мене можна впливати, але я впливати не можу.

Автор

Дін Рей Кунц

Видавництво

451°

Палітурка

Тверда палітурка

Сторінок

320

Рік видання

2026

Мова

Російська

Формат

А5

Папір

Офсетна

Колірність

Чорно-білий

Країна автора

Сполучені Штати