|
Кількість
|
Вартість
|
||
|
|
|||
Закарі Їн і Імператор-Дракон. Сіран Джей Чжао
– Флеш? – Цінь Шихуан моргнув. – А, точно, один із цих твоїх американських богів. – Ні… е-е-е, Флеш – це супергерой, а не бог. – Одне й те саме. Супергерої – це просто американський міф. Він ще не передавався з покоління в покоління достатньо довго, щоб персонажі змогли набути духовної форми, але якщо проіснує ще кілька століть, то, гадаю, я цілком зможу за одним ефірним столом зіграти в маджонг із Брюсом Вейном і Джорджем Вашингтоном. – Що? – Зак перейшов на новий рівень недовіри. – Але ж насправді супергероям не поклоняються як справжнім людям. – Тоді що таке Комік-Кон, м?
– Але хіба ти не хочеш залишитися й відпочити? – Я тебе благаю. – Вона підійшла до дверей і відкрила шафу для верхнього одягу, демонструючи ряд модних пальт, курток і пончо, а також кілька полиць із взуттям. – Ніби я можу пропустити пограбування музею!
До цього дня Зак ніколи не розумів, чому персонажам коміксів, які володіють суперздібностями, весь час доводиться їх приховувати. Тепер він зрозумів. Усвідомив. Адже це стосувалося й його. Як він узагалі міг пояснити те, що сталося, щоб це не звучало так, ніби він з'їхав з глузду?
Історії про ідеальних богів не надто цікаві.
– Ти граєш у маджонг з Олександром Македонським, Рамзесом Другим і Чингісханом? – Чому ти знаєш усіх, крім мене? Я теж був першокласним завойовником, таким самим, як і будь-хто з них!