Завмри. Ніна Лакур

Я не кажу, що жаліти всіх підряд — дурниця, але якщо пропускати крізь себе все погане, то можна назавжди попрощатися зі сном.

Можливо, правильних слів не існує. Можливо, правильні слова — це просто міф.

Просто сонце перестало для мене світити. Справа в тому, що мені сумно. Мені сумно завжди, і цей сум такий важкий, що мені ніколи від нього не піти.

Я ніколи не усвідомлювала, наскільки це важливо. Наскільки це чудово — знайти людину, яка захоче вислуховувати всі твої дурниці. І тобі здається, що так буде завжди. Ти не думаєш ні з того ні з сього: «Скоро це скінчиться». Але тепер я краще розумію, як влаштоване життя.

Мій роман — про трагедію, але в його основі лежать надія і воля до життя. Нехай вони ніколи не залишають вас і допоможуть зрозуміти, що, якою б мучительною часом не здавалося життя, воно варте того, щоб його берегти.

Автор

Ніна Лакур

Видавництво

451°

Палітурка

Тверда палітурка

Сторінок

272

Рік видання

2026

Мова

Російська

Формат

А5

Папір

Офсетна

Колірність

Чорно-білий

Країна автора

Сполучені Штати