|
Кількість
|
Вартість
|
||
|
|
|||
Зимова дорога. Амелі Нотомб
Західна Європа дуже давно не переживала воєн. А покоління людей, народжених за часів тривалого миру, гинуть під косою Смерті зовсім іншим шляхом. Що ні рік, незліченні імена подовжують список жертв, загублених посередністю.
Та в самому факті життя вже є сенс. А в тому, що ми живемо на цій планеті, закладено інший сенс. І в тому, що живемо серед собі подібних, ховається ще один сенс. Ну й так далі. Кричати, що життя позбавлене сенсу, просто несерйозно.
Закохатися взимку — не дуже вдала затія. Симптоми закоханості в цю пору року більш піднесені, але водночас і більш мучительні. Бездоганно чиста білизна морозу підстьобує похмуру радість томливого очікування. Озноб розпалює гарячкову пристрасть.
Нещасного кохання не буває. У самому поєднанні цих двох слів ховається суперечність. Відчути кохання — це вже таке приголомшливе щастя, що мимоволі виникає питання: чи треба бажати більшого?
Історія людства не знає прикладів замахів на потворність. Бо потворність, на відміну від краси, не здатна викликати такі шалені почуття, а отже, недостойна й таких зусиль. Найвидатніша огидність здатна лише обурити людей, але не більше того. І тільки шедеври краси вселяють пристрасть, необхідну для їхнього знищення.